Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мастити

Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Чуб. І. 280. Мастити голову. Мир. Пов. II. 73. Середа піст, не треба губи мастить. Ном. № 534. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. Г. Барв. 164. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. Чуб. І. 4. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. Грин. III. 684. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. К. Іов. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАСТИТИ"
Бай, бая, м. Сказочникъ. Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, тобі зносок. Если къ кому пристаютъ съ просьбой разсказывать сказки, то онъ этой поговоркой желаетъ отдѣдаться. Шейк.
Вітрюга, -ги, м. Очень сильный вѣтеръ. Лебед. у.
Зві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. вверті́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. Котл. Ен. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы. Канев. у.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Неопалий, -а, -е. Неопавшій. Стор. МПр. 105.
Повигострювати, -рюю, -єш, гл. Наточить (многое, о многихъ). Повигострювали свої ножі. Харьк.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Розигри, -рів, м. мн. 1) Розыгрышъ. 2) Первый день петрова поста, женскій народный праздникъ въ этотъ день. О. 1861. X. Св. 44. Зараз у петрівку як заговіли, на самі розигри, тілько що повиймали хліб з печі, Тихон і позабірав його увесь до себе. Кв. II. 17, 18. 3) Бойкое мѣсто. Вн на таких розиграх живе, що хто йде, не мине.
Титарювати, -рюю, -єш, гл. Быть церковнымъ старостой. Мій дядько тоді титарював. О. 1862. V. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.