Букшпан, -ну, м. Самшитъ, буксъ, Buxus semporvirens.
Друг, -га, мн. дру́зі, м. 1) Другъ. Без вірного друга великая туга. Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. Разом, друзі! крикнув Карпо. Не так тії сто братів, як сто друзів. Рече Христос до Івана, свого друга. 2) Мужъ (пѣсняхъ) Ой пійду я, не берегом — лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! (Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Ум. дружок.
Звізда́тий, -а, -е. Звѣздообразный. звізда́ті дропачки́ и пр. Родъ вышивки. 49. звіздатий кінь. Лошадь съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Поважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣсить многое).
2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку).
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Розгівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розговітися, -віюся, -єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Скурив увесь тютюн.
Хоробрість, -рости, ж. Храбрость.
Шевчина, -ни, м. = швець.