Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчатися

Кінчатися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Рудч. Ск. II. 159. Кінчивсь рік. Рудч. Ск. II. 56. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Мир. Пов. І. 165. Служба божа кінчалась. Левиц. І. 13. 2) Умирать, умереть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИСЯ"
Варварство, -ва, с. Варварство. К. Бай. 134. К. Краш. 33.
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити. Мир. ХРВ. 127.
Лице́рствіє, -вія, с. = лицарство. Чи не мої би котрий козак собі слави лицерствія достати? Мет. 413.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ. Херс. у.
Сьогосвітній, -я, -є. Этого міра. Дознав би втіхи й роскоші сьогосвітньої. МВ. І. 44.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали. К. Хм. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.