Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіньський

Кіньський, -а, -е. Лошадиный, конскій. Уже почав він землю кіньським копитом орати. Макс. Шкуратяні подушечки, напхані кіньським волосом. Ком. І. кіньська м'я́та. Раст. а) Полевая мята. Mentha arvensis; б) Lamium amplexicalle. L. ЗЮЗО. I. 126. кі́ньський щаве́ль. Раст. Rumex obtusifolius. ЗЮЗО. І. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЬСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЬСЬКИЙ"
Гострогля́д, -ду, м. Крѣпкая водка. Лигнув чарок зо три гострогляду, та й не журь, мати! хоч до вечора робити. Канев. у.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався. Св. Л. 275.
Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Сокирник, -ка, м. Плотникъ. Н. Вол. у.
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.
Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЬСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.