Дзиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Стрекотать, жужжать. Гудуть бжілки, дзигочуть копит,
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює.
Капуснячий, -а, -е. = капусняковий.
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?
2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами.
Обсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. обсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Быть осыпаемымъ, осыпаннымъ. обсипатися слізьми. Облиться слезами. 2) Осыпаться, осыпаться. Вже грушки обсипались. Листячко на йому (дубкові) обсипалось. 3) Окапываться, окопаться (валомъ). Високим валом воно (село) обсипалось.
Перегорожувати, -жую, -єш, гл. = перегороджувати. Перегорожували степові дороги своїми заставами.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба).
Поманливий, -а, -е. Заманчивый. Була десь у тісній земній неволі, та се визволилася, і Знов ійметься їй на життя веселе й любе, і забігає вона вже думками поманливими.
Помічник, помішни́к, -ка, м. Помощникъ. Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським.
Тий мѣст. = той.
