Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядниченько

Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЧЕНЬКО"
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259.
Дже́рґіт, -ґоту, м. 1) Сильное щебетаніе птицъ. 2) Быстрый и крикливый разговоръ на непонятномъ языкѣ (о евреяхъ, напр.).
Забезви́нно
Заки́нути, -ся. Cм. закидати, -ся.  
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого. Шух. І. 89.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДНИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.