Висотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Вымотаться (о ниткахъ).
2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню.
Відсовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відсуватися. Не годиться і вам, старим, одсовуватись, коли молоді присуваються.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Обхаючувати, -чую, -єш, сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Яблуня каже: «обхаюч мене».
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили.
Профатний, -а, -е. ( = проханий). Въ выраженіи: ішов профатнов дорогов = ішов світ за очі. Cм. світ.
Стрічечка, -ки, ж. Ум. отъ стрічка.
Тупати, -паю, -єш, гл.
1) Топать.
2) Ходить, стуча ногами, ходить не переставая, топтаться. Дідусь у господі тупав.
3) Ухаживать, заботиться, хозяйничать. Як є коло чого тупать, то є що й хрупать.
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти.
Шуканина, -ни, ж. Поиски.
