Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша.
Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть.
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Кримка, -ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пирії завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. 2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. .
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га.
Прах, -ху, м. Прахъ. Обох земля присипле своїм прахом. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде.
Привітниця, -ці, ж. Привѣтливая женщина. І нашим, коморам клюшниця, і нашому роду привітниця.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи.
Червонозлотий, -а, -е. Золотисто-красный. Горобина раскинула зелений намет і рясно на їй ягід червонозлотих.
