Ватагувати, -гую, -єш, гл. Быть ватагом.
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Гараздненько нар. Ум. отъ і. гаразд.
Губрі́й, -рія, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Ув. Губрія́ка.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Підбурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підбуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.
Позаходити, -димо, -дите, гл. То-же, что и зайти, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
