Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий.
Айві́вка, -ки, ж. Наливка изъ айвы.
Годовик, -ка, м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Ум. годовичок.
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна.
Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый.
2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. (Правда 1868, 508).
Переставити Cм. переставляти.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Уколошкати, -каю, -єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.
