Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольокатор

Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬОКАТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬОКАТОР"
Багнистий, -а, -е. Болотистый, тонкій, тинистый, илистый.
Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Євка, -ки, ж. пт. Пѣночка. Вх. Зн. 14.
Загорта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. загорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Заворачиваться, заворотиться. 2) Загребаться, загресться.
Залата́ти Cм. залатувати.
Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Сим. 197. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Уман. у. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Лебед. у. Земля зашкарубла.
Раст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. Шух. І. 22. б) Anemon nemorosa. Вх. Пч. І. 8.
Схильнистий, -а, -е. = схилястий. Вх. Лем. 472.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Цимбали, -бал, ж. мн. 1) Цымбалы. Шевч. 137. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. 2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. цимбалики.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЬОКАТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.