Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кольокатор

Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬОКАТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬОКАТОР"
Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Загріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загрі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться.
Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Крикнути Cм. кричати.
Набо́втувати, -тую, -єш, сов. в. набовтати, -таю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать, насливать, наболтать. Набовтала помий повне відро.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного. Волч. у.
Непокірливо нар. Непокорно.
Позабувати, -ва́ю, -єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі. Кв.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
Хвастливий, -а, -е. = хвастовитий. Багатого з хвастливим не роспізнаєш. Фр. Пр. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЬОКАТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.