Заблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася.
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі.
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина.
Панство, -ва, с.
1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам.
2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство.
3) Дворянское званіе. За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить.
4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Потурчився, побусурманився для панства великого.
5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Ум. панствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів.
Теско, -ка, м. = тезко.
Тонкота, -ти, ж. Тонина.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
