Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колюх

Колюх, -ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. І. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЮХ"
Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Буйволів, -лова, -ве Принадлежащій буйволу.
Заві́чно нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.
Запри́дух, -ху, м. Очень крѣпкая водка. Желех.
Змінятися I, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. ЗОЮР. І. 72. А ну, зміняймось! Н. Вол. у.
Кізлини, -лин, мн. 1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ. Лебед. у. 2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала. Лебед. у.
Криничка, -ки, ж. Ум. отъ криниця.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка. Г. Барв. 193.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.