Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колядниця

Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯДНИЦЯ"
Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Зупинити, -ся. Cм. зупиняти, -ся.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ. КС. 1890. VII. 92.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Прихижкуватий, -а, -е. = пригижкуватий? Хоч би де́ знеслась инша прихижкувата курка, — він те яєчко знайде й принесе.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Склейнити, -ню, -ниш, гл. Помѣтить клеймомъ. Мішок ще новий, а він його уже склейнив. Новомоск. у.
Сковорідка, -ки, ж. Ум. отъ словорода.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Халащина, -ни, ж. Лѣсная чаща. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.