Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коляк

Коляк, -ка, м. Раст. Xanthium Spinosum. Вх. Пч. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЯК"
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Гача, -ча́ти, с. = лоша. Вх. Лем. 402. Ум. гачатко.
Довго́вастий, довго́ватий, -а, -е. Продолговатый. Канев. и Черкас. у. Ставочок довговастий.
Зари́бок, -бку, м. Рыба, впущенная въ воду для расплода. Могил. у.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих. МВ. (О. 1862. І. 83).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.