Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колування

Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛУВАННЯ"
Добі́гти Cм. Добігати.
Доси́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. досини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Досиниваться, досиниться.
Ігиги меж., выражающее ржаніе.
Мирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326.
Охабити Cм. охабляти.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201.
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Уселячина, -ни, ж. Всячина. Бессараб.
Шварц, -цу, м. Вакса. Гол. Од. 15. Чоботи до шварцу. Гол. Од. 15.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.