Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пестунчик

Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСТУНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСТУНЧИК"
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Висмажувати, -жую, -єш, сов. в. висмажити, -жу, -жиш, гл. Выжаривать, выжарить, вытапливать, вытопить (жиръ).
Загу́дити, -джу, -диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. І. 58.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі. Чуб. III. 139.
Ланцюга, -ги, м. Ув. отъ ланець.
Малю́та, -ти, м. Малышъ. Стор. II. 112.
Мильо́н, -на, м. = милін. Н. Вол. у.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕСТУНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.