Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

львовий

Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова. Чуб. III. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВОВИЙ"
Бойка, -ки, ж. Малоросска-галичанка, жительница Бойківщини. Желех.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Кімля, -лі, ж. Сѣтка для ловли рыбы. Желех. и Лебед. у.
Курзу-верзу. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Ном. № 13017. Курзю-верзю! Горох молочу! Ном. № 13018.
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬВОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.