Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить.
Бростатися, -таюся, -єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки.
Вапнування, -ня, с. Штукатурка, побѣлка известью.
Дадекой, дадеколи нар. Иногда.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Наверни мене на жидівську віру. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. Він хоч і прогуля, так він і наверне.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю.
Перекладати, -да́ю, -єш, сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку.
2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое.
3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози.
4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
П'ятдесятка, -ки, ж. Ассигнація въ 50 гульденовъ.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ.
