Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущати

Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩАТИ"
Виманіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Отколотить, побить. Виманіжте добре, та й пустив. Мнж. 104. 2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі.
Иржа, -жі, ж. = ржа. Було так і їсть, як иржа залізо. МВ. І.
Кочереґа, -ґи, ж. Брюква. Вх. Зн. 29.
Крадько, -ка, м. = крадій. Желех.
Ма́кса, -си, ж. Рыбная печень.
Печіркування, -ня, с. = печерування. Вх. Зн. II. 26.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Шаль, -лі, ж. 1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль. Шевч. 553. 2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.