Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мидза

Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИДЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИДЗА"
Біляний, -а, -е. О полотнѣ: бѣленый (холстъ). Це сирове полотно, а то біляне. Н. Вол. у.
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Відразу нар. Сразу, вдругъ.
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Неж сз. = ніж. Вона більш розливала, неж наливала. Левиц. І. 393.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Предозвілля, -ля, с. Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи... Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИДЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.