Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миколайчики

Микола́йчики, -ків, м. мн. Раст. = миколайки. ЗЮЗО. І. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКОЛАЙЧИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКОЛАЙЧИКИ"
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Карета, -ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом. Канев. у.
Лепі́шник, -ка, м. Раст. Carices. Лв. 97.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Прокапати, -па́ю, -єш, гл. Капать сквозь что. Що мої реберечка травка поростає, а мої карі очі кров прокапає. Чуб. V. 662.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Роман, -ну, м. 1) Раст. a) Matricaria Chamomilla, ромашка. Анн. 209. б) Chrysanthemum inodorum. Лв. 97. 2) Романъ (лит. произведеніе). Писав романи. К. Гр. Кв. 18. Ум. романець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКОЛАЙЧИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.