Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив.
Зли́зувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. як віл злизав. мов корова злизала язиком. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав.
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила.
Покрутнути, -ну, -ниш, гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув.
Приповзати, -за́ю, -єш, сов. в. приповзти, -зу, -зе́ш, гл. Приползать, приползти.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность.
Роскомашувати, -шую, -єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами.
Турбування, -ня, с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.
