Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный.
Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані.
Молода́, -до́ї, ж. см. молодий.
Навпро́ти́ нар. 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. 2) навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. 3) навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його.
Обхрестити, -щу, -стиш, гл. Перекрестить вездѣ. Усі кутки обхрестила баба.
Перенайти, -йду, -деш, гл. — кого́. Перетянуть кого на свою сторону.
Перецінування, -ня, с. Переоцѣнка.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ.
