Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

млостити

Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЛОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЛОСТИТИ"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Будчаний, -а, -е. Принадлежащій будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені. Екатер. у.
Гирюватий, -а, -е. Взъерошенный. Вх. Уг. 233.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Є́щір, -ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». Чуб. V. 364. 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить. Ном. № 3988.
Поспіти Cм. поспівати.
Фукавиця, -ці, ж. Мятель. Вх. Уг. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЛОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.