Блукання, -ня, с.
1) Блужданіе.
2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих.
Витрачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. витратитися, -чуся, -тишся, гл. — з чого. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба.
Ду́рно нар. 1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. 2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Ум. дурне́нько, дурне́сенько.
Зави́дна нар. Засвѣтло.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Однокінка, -ки, ж. Одноконка.
Перемахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Быстро перейти, перебѣжать, переправиться. Духом перемахнув через річку.
2) Быстро сдѣлать что-либо.
Родимий, -а, -е. 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Він наш чоловік родимий. 3) Родимый, родной. Їхав милий край Дунаю та до родимого краю.
Хавчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі.
Хланок, -нку, м. Флангъ.
