Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мнюх

Мнюх, -ха, м. Рыба Lota vulgaris. Шух. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЮХ"
Багамел, -лу, м. Шутливое названіе палки, посоха. Мнж. 175.
Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Козій, -зія, м. Названіе вола съ расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ закручены наружу. КС. 1898. VII. 45.
Кужмарки, -рок, мн. = кузьмірки. Ив. 49.
Обвіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обвіятися, -віюся, -єшся, гл. Обвѣваться, обвѣяться, быть обвѣваему, обвѣянному; быть оббитому вѣтромъ. Весна раз красна.... обвіялись мої квіточки.... залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки. Г. Барв. 128.
Пильність, -ности, ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Потомок, -мка, м. 1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків. Левиц. І. 159. 2) соб. Потомство. Мнж. 56. Мил. М. 65. Свій потомок поучу. Драг. 30. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки). Волч. у.
Тройчистий, -а, -е. 1) Троичный. Шейк. 2) тройчи́сте зілля. Раст. Lotus corniculatus L. Употребляется отъ водобоязни. Шейк.
Християнство, -ва, с. Христіанство. Як таки християнство мати, та й хліба куска не дати? Ном. № 44 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.