Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Булеґа, -ґи, ж. Ув. отъ булка. Голова була голена, тілько оселедець спереду (його через те й прозвали булеґою, що в його голова була так як булка обголена).
Гря́к! меж. = І. Грюк. Стук-гряк та й свіжий п'ятак. Гряк по столу кулаком. Загуркотів грім — гряк! трісь!
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Квіт, -ту, м.
1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку.
2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти.
Наді́бочка, -ки, ж. Ум. отъ наді́бка.
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме.
Підбичувати, -чую, -єш, гл.
1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати.
2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Тягло, -ла, с.
1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі.
2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Чи багато тягол було на роботі? Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга.
3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки.
4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце.
Уваруватися, -руюся, -єшся, гл. Уберечься.
