Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Витребеньочки Ум. отъ витребеньки.
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ.
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. Коники возьте до кінничейки. Суть в вас коники у три кіннички.
Натопкуваний, -а, -е. = натоптуваний.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити.
Поткнути, -кну, -неш, гл. Высунуть, показать. І носа поткнуть не можна.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Рипа, -пи, ж.
1) Промоина, рытвина. Ананьев. у.
2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Ум. рипка.
