Невмірайко, -ка, м. = невмірака.
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость.
Обіддя, -дя, с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Селитва, -ви, ж. Основаніе, фундаментъ.
Сповна нар.
1) Вполнѣ.
2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму.
Ставити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить, уставлять.
2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Треба ставити дзвіницю посеред села.
3) — на о́чі. Давать очную ставку.
4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном.
Стукання, -ня, с. Стучаніе.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Cм. хвіст. Ум. фостик.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
