Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мнець

Мнець, мнеця́, м. Кожемяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЕЦЬ"
Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Гвер, -ра, м. Ружье. Федьк. І. 4.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Обваруцкатися, -каюся, -єшся, гл. Испачкаться въ грязи. Вх. Зн. 42.
Опакостити, -щу, -стиш, гл. Опакостить, обгадить. Як опакостить голову летуча мита, то буде лисина. Чуб. І. 55.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. Мет. 65.
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Утнути Cм. утинати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.