Дво́є, двох, чис. Двое. Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. У його двоє діл. Почав їх (учеників) посилати по двоє.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами.
Протеребок, -бка, м. = протереб.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ.
Роскомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Сообразить. Ти їй тілько стань на догад закидати, а вона вже й роскомпонувала, що куди йде і до чого.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
Само́тний, -а, -е. , само́тній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний.
