Дре́во, -ва, с. = дерево. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку.
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. 226.
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Козакувати, -ку́ю, -єш, гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный.
Підрійка, -ки, ж. = підрийка.
Помеж нар. = поміж.
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
2) = худібний.
3) Бѣдный, убогій. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Cм. худібний.
Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ.
