Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Заба́чення, -ня, с. Видъ. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «Битва чигиринская», напечатанной впервые въ Три хоругви на забаченьє ляхам становили.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече.
На́зирцем, на́зирці, нар. = назирком. Пішов він назирцем за Марусею. Я за нею назирці до самих небожевих воріт.
Обнести Cм. обносити.
Підсунути, -ся. Cм. підсувати, -ся.
Побанити, -ню, -ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Ложечки побаню. Горшки побаню. В роті побанити.
Повищати, -щаю, -єш, гл. Сдѣлаться выше.
Пригуменок, -нка, м. Часть гумна, гдѣ складываются земледѣльческія орудія.
