Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

момотати

Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОМОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОМОТАТИ"
Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Н. п. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц. І.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Н. п.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті. Гол. І. 82.
Обридний, -а, -е. = обридливий.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе. К. Кр. 11.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Постарувати, -ру́ю, -єш, гл. Распоряжаться нѣкоторое время въ качествѣ старшаго.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОМОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.