Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

монтеляти

Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНТЕЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОНТЕЛЯТИ"
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. ви́смичок.
Звужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. звузи́ти, -вужу́, -зи́ш, гл. Съуживать, съузить.
Пересмалити Cм. пересмалювати.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье. К. Дз. 226.
Підслизити, -зю́, -зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають. Грин. II. 231.
Ростопирювачуватий, -а, -е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був. Мнж. 2.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь. Стор. II. 11.
Цегольня, -ні, ж. = цегельня. Бердич. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОНТЕЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.