Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Видавничий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід.
Грибо́к, -бка́, м. Ум. отъ гриб.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця.
2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне.
Мажо́рка, -ки, ж. Турецкій табакъ. Чи бач! жид вже насіяв мажорки та вже й пасемкує.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
Товкодубня, -ні, ж. Толчея съ коннымъ приводомъ для толченія дубовой коры.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати.
