Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морокуватися

Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОКУВАТИСЯ"
Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий. ЗЮЗО. І. 123.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. маноцівничок. Ів. 592.
Недотиркливий, -а, -е. = недоторкливий.
Обліпити Cм. обліплювати.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Поглядіти, -джу, -диш, гл. 1) Посмотрѣть, поглядѣть. Піди, мила, погляди, чи всі коні вороні. Чуб. V. 739. 2) Пощупать. Погляділа кишеню, аж тютюнцю зо жменю. Грин. III. 561.
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Свербота, -ти, ж. Свербежъ. Волч. у.
Чаплюра, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРОКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.