Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морокувати

Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРОКУВАТИ"
Баусатий, -а, -е. = усатий. Вх. Лем. 390.
Більмачок, -чка, м. = ватошки. Лв. 101.
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Китюх, -ха, м. Лисій хвостъ. Вх. Пч. II. 5. Cм. кита 2.
Крамарство, -ва, с. Торговля. Одначе протисся (до багацтва) не крамарством, а більше промислами. Левиц. І. 239.
Скімлити, -лю, -лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРОКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.