Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спуст

Спуст, -ту, м. 1) Мѣра: три ведра водки. Котл. Ен. IV. 24. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки. ЗОЮР. II. 89. 2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын., Екатер. у. Вх. Зн. 66. 3) = кощок. Шух. І. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТ"
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини. О. 1861. X. 38. Рудч. Чп. 231.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Перворядний, -а, -е. Первостепенный. Перворядні оперні артистки. Левиц. Пов. 103.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Шевч. 638. Постинав їм голови. Чуб. II. 600.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили. Полт.
Спинковий, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина. Полт. г. 2) Переносно: самый отборный, лучшій. Саме спинкове панство. Мир. ХРВ. 418.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола. Зміев. у.
Убагнути, -ну, -неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.