Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мосяжник

Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр. Шух. I. 272, 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСЯЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСЯЖНИК"
Де́нник, -ка, м. Дневникъ.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой. Желех.
Плетіння, -ня, с. 1) Плетеніе. 2) Вязаніе.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. Греб. 381. (П'яний) пуць на землю. Мир. ХРВ. 199. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. Чуб. І. 248. А воно пуць з рук. Черк. у.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassiса napis L. ЗЮЗО. І. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. І. 136.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Стервин, -на, -не. Относящійся къ падали. Оце стервиного батька сини. Триз.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОСЯЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.