Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурава

Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. Чуб. V. 942. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Мир. Пов. І. 136. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. МУЕ. III. 77. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Мет. 163. Найшов купу муравки. Грин. II. 222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВА"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Бутинарь, -ря, м. Работникъ въ бутині, дровосѣкъ. Желех.
Дружбарт, -та, м. Родъ игры въ карты. Давай різати в мар'яша, в дружбарта, а хто і просто в візка. Св. Л. 222.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Малова́жність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Непокірливий, -а, -е. Непокорный. Доводилось не один раз не послухати вас і прогнівати непокірливим словом. О. 1862. IV. 10.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.