Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Захво́ськати, -каю, -єш, гл. = захвойдати. Ото захвоськала як рукав.
Лиса́к, -ка, м. 1) Плѣшивецъ. 2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу. 3) Обнаженный берегъ или возвышенность. 4) Птица лысуха, черная, Fulica atra.
Перевід, -воду, м.
1) = перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Беру воду з переводу.
2) Непроизводительная трата, порча.
3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу.
Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. 2) — заяча. Раст. Sedum Telephium L.
Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить.
Умокріти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть. Біжу.... аж умокріла.
Чар, -ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Во мн. ч.: чари — также еще и чары, колдовство, волшебство. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Ум. чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки.
