Валування, -ня, с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями. — позаду їх піднімалося неприязне валування.
Витрибки, -ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки.
Гакуватий, -а, -е. Крючковатый.
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. 2) Дубовый лѣсъ. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ой піду я в дубиноньку спати. Пойду в ліс, вирубаю дубинку.
Перетупцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, движенія. Стара ненька за день так перетупцюється, що ввечері й недужа вже.
Перечеряти, -ря́ю, -єш, гл. — що. Обмѣняться чѣмъ.
Пиндрячити, -чу, -чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить.
Підганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. підігнати, піджену, -неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Сулія, -лії, ж. Большая бутыль. Ум. сулі́йка.
