Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звохчіти

Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОХЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОХЧІТИ"
Безправно нар. Беззаконно.
Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.
Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Мнж. 178. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чуб. V. 614. Чогось борщ горенить. Кролев. у. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе. МВ. (О. 1862. І. 80).
Коломазь, -зі, ж. Деготь, скопляющійся на осяхъ; вообще деготь и мазь для колесъ.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Переріз, -зу, м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Приносини, -син, ж. мн. = принос. Рк. Левиц.
Розминати, -на́ю, -єш, сов. в. розімняти и розімяти, -мну, -неш, гл. Разминать, размять.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОХЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.