Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьковина

Мицькови́на, -ни, ж. Сукно изъ шерсти молодыхъ овецъ. З мицьковини як би пошив опанчу, то носив би. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИНА"
Астря́б, -ба, м. = Яструб. Вх. Пч. II. 8.
Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный. Міусск. окр.
Запомага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запомогти́, -мо́жу, -жеш, гл. Помогать, помочь, поддерживать, поддержать, давать, дать помощь. Я запоміг їх худобою, землею. Н. Вол. у. Запомагав зубожене козацтво. К. ЦН. 173. Вони мене не запоможуть. Ном. № .
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Підо.. Всѣ глаголы, начинающіеся приставкой підо... Cм. піді..
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Греб. 389. Почепила свого шиття рушник діду на шию. ЗОЮР. II. 11. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте. Рудч. Чп. 101.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬКОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.