Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мичка

Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЧКА"
Дешевня́, -ні́, ж. Дешевизна. Тоді була дешевня, а тепер дорожнета. Харьк.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Замізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Задумать.
Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак. Ном. № 7919.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 261.
Поперестоювати, -юємо, -єте, гл. То-же, что и перестояти, но во множествѣ.
Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Скутий, -а, -е. Скованный.
Товкачечка, -ки, ж. Ум. отъ товкачка.
Чабаненко, -ка, м. Сынъ, чабана,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.