Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цураха

Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха». Вх. Зн. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУРАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУРАХА"
Безнадійність, -ности, ж. Безнадежность.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Дочеса́ти, -ся. Cм. дочісувати, -ся.
Дякі́вня, -ні, ж. Домъ дьячка. Угор.
Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину. Чуб. III. 403.
Попуст, -ту, м. 1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. К. ПС. 46. 2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. Ном. № 8220. 3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак. Вас. 188, 189.
Постинатися, -на́єнося, -єтеся, гл. Замерзнуть (во множествѣ) ? Учора вранці ходила я на річку сорочок прати, то дуже було холодно, аж береги постинались. Харьк. г.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Таменька, таменьки, тамечка, тамечки, нар. Ум. отъ там.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. Cм. убіж.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУРАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.