Австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
Намо́вити, -ся. Cм. намовляти, -ся.
Незримий, -а, -е. Незримый. І зробився я знову незримий.
Підбігати, -га́ю, -єш, сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня.
2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати.
3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває.
4) її підбіг ви́хор = її підвіяв вихор. Cм. підвівати.
Повнеча, -чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Буду я з тебе великії скарби мати. 3) Казна. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу.
Скрипічник, -ка, м. = скрипаль. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають.
Чолпа, -пи, ж. Лопатка, поставленная подъ угломъ къ ручкѣ, для выемки соли изъ соляныхъ озеръ.
