Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цур

Цур меж. 1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Кв. Цур тобі, який ти дурний. Ном. Таке робили, що цур йому вже і казать. Котл. Ен. ІІІ. 51. Цур тобі пек! 2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! КС. 1887. VI. 477. Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Харьк. г. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь. Шевч. 496.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУР"
Броварний, -а, -е. Пивоварный.
Погарець, -рця, м. пт. удодъ. Шух. І. 23.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Рокове, -вого, с. Годичный сборъ, собираемый съ прихожанъ священникомъ. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ном. № 217.
Синітка, -ки, ж. = синятка. Cм. синьота.
Сливитися, -влюся, -вишся, гл. О писанкахъ: разрисовываться. МУЕ. III. 43.
Темно нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. К. Досв. Ум. темненько, темнесенько.
Укручувати, -чую, -єш, сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Ввинчивать, ввинтить. 2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив'язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Грин. II. 3. Та як укрутив у хвіст руку, — давай міряти. Рудч. Ск. І. 3. 3) Отрывать, оторвать. укрутити но́са, хвоста. Спить спѣсь. Ном. № 4174. 4) Впутывать, впутать (въ дѣло).
Утроє нар. Втрое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Шевч. 190. Не плети кісоньки утроб. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.