Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтувати

Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТУВАТИ"
Гавра, -ри, ж. Берлога. Угор.
Забиття́, -тя́, с. Убійство.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.
Ляск, -ку, м. Звукъ хлопанія, щелканія. Що це за ляск? — Це на ставку хтось стріляє. Радом. у. Батіг без ляску. Ном. № 434, стр. 302.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Цілити 2, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.
Шуфляда, -ди, ж. = шухляда 1. Шух. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.