Видоїти Cм. видоювати.
Зігрі́ти, -рію, -єш, гл. Согрѣть.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Об'якоритися, -рюся, -ришся, гл. Твердо стать, укорениться. упереться.
Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Рамці, рамця, -ців, ж. мн.
1) = рамка.
2) = рама 2.
Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити.
Шутий, -а, -е. Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.» — «Еге, коли ні за що налигача зачепити.» б) Безухій, безхвостый. шутий собака (безухій); шута корова (безъ хвоста); шутий цап — козелъ безъ бороды. в) — чоловік. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. г) — та цибуля. Лукъ безъ луковицы. Шута цибуля: одні пера, а головки нема. е) шута шия. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. У дівчини шута шия. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются шуті: особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго ріжкаті.
