Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоїк

Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЇК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЇК"
Відкупне, -ного, с. Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Допрік, -ку, м. Упрекъ, укоръ. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. ІІ. 144.
Заме́рлий, -а, -е. 1) Замершій. 2) Находящійся въ летаргическомъ снѣ.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою. Ном. № 2592.
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця. Гн. II. 5.
Позахарчовувати, -вую, -єш, гл. Заморить голодомъ, плохимъ кормомъ (многихъ). Пішли наші корови по руках, зробились такі позахарчовувані. Г. Барв. 54.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЇК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.