Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покоїк

Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЇК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЇК"
Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.
Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Обертак, -ка, м. = обертас 2. Вх. Зн. 42.
Перенівечитися, -чуся, -чишся, гл. Испортиться, исковеркаться.
Попоратися, -раюся, -єшся, гл. Похозяйничать. А тут уже чутка: Текеля на Січі попорався. Мир. ХРВ. 85.
Риженький, -а, -е., Ум. отъ рижий.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.
Хворма, -ми, ж. Форма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЇК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.